Геннадій Мінаєв привітав учасників обласного семінару працівників освіти
Керівники міських і районних управлінь освіти Сумської області зібралися 9 листопада 2007 року в приміщенні спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 для обміну досвідом і обговорення надзвичайно важливої для подальшого розвитку освіти теми: «Організація профільного навчання у старшій школі».
Геннадій Мінаєв у своєму привітальному слові зазначив важливість профільної спеціалізації старшокласників для подальшого вибору професії.
«Чим скоріше визначиться учень старших класів зі своєю майбутньою професією, тим легше буде йому опановувати програму обраного навчального закладу. Завдання шкільної профільної освіти – підготувати учня за обраною спеціалізацією», - наголосив міський голова і побажав учасникам семінару плідної роботи.
Організація профільного навчання у старшій школі
(виступ начальника управління освіти і науки Сумської міської ради Миколи Кошового)
Упровадження профільного навчання в старшій школі – це один із шляхів модернізації національної системи освіти, зумовлений зміною мети навчання, зростанням вимог батьків і суспільства до якості освіти випускників, їх конкурентоспроможності на ринку праці, осмисленого вибору професії та власної самореалізації.
Порівняльні дослідження якості підготовки школярів, які проводять Міжнародна асоціація оцінювання навчальних досягнень і Організація економічного співробітництва і розвитку, участь у них наших школярів (поки щона рівні апробації) свідчить про необхідність переорієнтації навчання з накопичення певної суми знань як таких - на розвиток життєво важливих навичок, компетенцій. Саме компетенції допоможуть випускникові адаптуватися в дорослому світі, бути мобільним на ринку праці. Тому очевидною є потреба змінити, особливо в старшій школі, цільові й стратегічні вектори розвитку загальної середньої освіти.
Як відомо, профілізація старшої школи передбачає варіативність, індивідуалізацію та диференціацію навчання.
Завданням профільної освіти в старшій школі є:
поглиблене вивчення профільних дисциплін;
диференціація змісту навчання у поєднанні з реалізацією індивідуальних освітніх програм учнів;
рівний доступ до освіти учнів у відповідності з їх здібностями та індивідуальними нахилами, потребами і можливостями;
створення умов для подальшої соціалізації учнів, ефективна підготовка випускників шкіл до подальшого професійного навчання, трудової діяльності.
Факторами для визначення профілю навчання є:
можливості педагогічного колективу;
особливості соціально-культурного оточення;
здібності, нахили школярів;
наявність необхідної навчально-матеріальної бази в школі;
бажання батьків учнів;
регіональні потреби ринку праці.
Вибір профілю має врахувати різноманітні потреби, здібності та нахили учнів, їх індивідуальні особливості.
На рівні Міністерства освіти і науки України створено нормативно-правову базу профільного навчання; зроблено перші кроки щодо створення навчально-методичного забезпечення профільного навчання. Розроблено навчальні плани, які дають змогу комплектувати старші класи за напрямами диференціацій: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрямки конкретизуються в окремі профілі навчання.
Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Прагнемо, щоб профіль навчання визначався з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури міста; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.
Профільність визначається як добором предметів, так і їхнім змістом. Засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах з профільним навчанням, по-перше, має забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.
При складанні робочого навчального плану враховуємо, щоб профіль навчання охоплював таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором.
Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують мету, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчають поглиблено. Особливостями вивчення є: глибше і повніше опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічне впорядкування.
Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання.
За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання визначають такі форми його організації:
внутрішньошкільні – профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів; динамічні профільні групи (зокрема різновікові);
зовнішні – міжшкільні профільні групи району, міста; шкільного округу; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа з пришкільним інтернатом; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів тощо.
У школах м. Суми функціонують внутрішньошкільні форми організації профільної освіти і зовнішні - міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
Профільне навчання в старшій школі реалізується:
- в інваріантній частині – через цикл профільних предметів, у тому числі поглиблене вивчення базових дисциплін і спецкурси;
- у варіативній частині – через факультативи, курси за вибором.
Елективні навчальні курси є складовою варіативної частини навчального плану. Вони забезпечують внутріпрофільну спеціалізацію, розширюють, поглиблюють знання, які надаються під час вивчення циклу профільних предметів. Їх обсяг не перевищує встановлену кількість курсів, що має обирати учень.
Порівняно з минулими роками значно розширено права навчально-виховних закладів щодо введення нових курсів за вибором, що сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Актуальним лишається питання пошуку власної моделі профільного навчання, адаптованої до умов міста.
Подальша робота з цього важливого аспекту діяльності галузі регламентується розробленою Програмою профільного навчання у старшій школі на 2008-2010 роки, що підготовлена до затвердження на засіданні виконавчого комітету Сумської міської ради у листопаді 2007 року.
Невід’ємною складовою навчальних планів, за якими працюють загальноосвітні заклади, є їх варіативна частина, що передбачає в кожному класі навчальні години, доцільне використання яких сприяє формуванню власного «обличчя школи», що робить її неповторною, створює імідж.
Ефективно використовують варіативну складову, спрямовуючи її на розвиток дитини, її здібностей і нахилів заклади №1, 2, 7, 10, 15, 17, 18 25, 23, 29, гімназія №1, Олександрівська гімназія.
З метою забезпечення результативності навчання збільшено кількість годин (понад навчальні плани) для занять з учнями у Олександрійській гімназії, гімназії №1, ССШ №29. Ми з гордістю можемо констатувати, що учень фізико-математичного класу Олександрівської гімназії Фірстенко Олександр у минулому навчальному році був переможцем 7 олімпіад, учениця 10 класу Євдокименко Дарина стала переможницею з трьох дисциплін. У складі команди міста найбільше представників було із Олександрівської гімназії (44 учні), спеціалізованої школи № 10 (26 учнів), спеціалізованої школи № 9 (22 учні), гімназії № 1 (16 учнів), спеціалізованої школи № 7 (12 учнів).
Кращих результатів досягли учні шкіл нового типу. Із 150 учасників цих
закладів стали переможцями 102 учні, що становить 80 % від загальної кількості.
Слід зауважити, що введення профільного навчання та індивідуальної роботи з учнями за рахунок варіативної складової навчального плану покращує результативність виступу учасників команд з різних предметів.
Більшу кількість переможців підготували: класична гімназія - 31чол., спеціалізована школа № 10 - 19 чол., гімназія №1 - 13 чол. та спеціалізована школа №9 - 12 чол.
За результатами III етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін 15 учнів вибороли по 2-3 призових місця, 11 учнів отримали перемогу на ІV етапі олімпіад. Це все учні профільних класів навчальних закладів.
Державна підсумкова атестація, участь школярів у олімпіадах, конкурсах показали, що профільність навчання позитивно впливає на показники успішності учнів. Це є досягненням у роботі шкіл міста. Профільне навчання є одним з етапів вибору школярами майбутньої професії.
Управління освіти і науки Сумської міської ради профілізацію старшої школи проводить на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», Концепції профільної освіти, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17.03.03р. №115 «Про забезпечення профільного навчання учнів старшої школи», рішення виконавчого комітету від 05.08.03р. №458 «Про забезпечення профільного навчання учнів старшої школи міста Суми на період до 2007 року, дотримуючись ефективного використання наявних фінансових і економічних можливостей.
Згідно наказу МОН України від 20.05.2003 року №306 в місті розроблений перспективний план профілізації старшої школи на 2007-2010 навчальні роки, затверджений наказом управління освіти і науки Сумської міської ради від 28.12.06р. №593.
План заходів передбачає психолого-педагогічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання, інформаційно-методичне та матеріально-технічне забезпечення профільного навчання, роботу з батьками та громадськістю, підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів.
Управління освіти і науки Сумської міської ради, заклади освіти систематично працюють над створенням умов забезпечення результатів у профільному навчанні. А саме:
нормативне забезпечення
наявність кваліфікованих кадрів
навчально-методичне забезпечення
створення спеціальних умов, які дозволять раціонально організувати навчання учнів, уникнути їх перевантаження
зміна освітніх методик і технологій.
Намагаємось враховувати головні чинники стратегії профільного навчання:
вчасне реагування на динамічні зміни на ринку праці;
задоволення потреб учнів та їх батьків на освітні послуги;
відповідна фахова підготовка педагогічних кадрів.
Для досягнення бажаної мети – масової профілізації старшої школи намтреба ще розв’язати проблеми на всіх рівнях управління системою освіти. А їх у нас багато. Починати необхідно із навчальних закладів. По-перше, треба більш ефективно проводити інформаційну роботу серед учнів 8-9 класів та їхніх батьків щодо вибору напряму (профілю) навчання. Учні, батьки повинні знати «освітню карту» міста.
По-друге, щорічно аналізувати працевлаштування та подальше навчання випускників навчального закладу. По-третє, системно вивчати запити школярів та їхніх батьків, проводити психолого-педагогічну діагностику (бесіди, консультації, анкетування, психологічне й дидактичне тестування) для виявлення професійно значущих якостей особистості. Узагальнювати результати дослідження та виявляти профілі, що користуються найбільшим попитом серед школярів, визначитися з формами допрофільної підготовки та профільного навчання. По-четверте, аналізувати й надавати інформацію учням та батькам щодо перспективи соціально-економічного розвитку міста; потреби місцевого ринку праці; перспективи забезпечення житлом; розміри заробітної плати тощо.
По-п’яте, ретельно з’ясовувати реальні можливості запровадження профілю в кожній школі.
І насамкінець, упроваджувати Програму профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, управлінні, сформувати кадрові, навчально-методичні, матеріально-технічні та фінансові ресурси.
Ця робота уже проводиться управлінням та закладами: на батьківських зборах обговорено питання «Роль школи та родини у правильній профорієнтації дитини» з наданням рекомендацій психолога. Протягом останніх років заклади та управління проводять моніторинги працевлаштування та подальшого навчання випускників, аналізують потреби у кадровому забезпечені шкіл щодо профільного навчання, плануванні та організації навчання, передбачаються у міському бюджеті кошти на впровадження профільної освіти.
Результати свідчать, що випускники профільних класів, наприклад, Олександрівської гімназії, гімназії №1, ССШ №1, 9, 29 здебільшого продовжують навчання на факультетах, які за спеціальністю пов’язані із профілем. Отримані показники дають можливість стверджувати, що найбільшим попитом у м. Суми користуються ті спеціальності, які пов’язані з природничо-математичним профілем.
Із 30 випускників фізико-математичного класу Сумської гімназії №1 – 29 забажали продовжити навчання для здобуття професії економіста, фінансиста, інженера тощо.
З метою виявлення ставлення батьків до функціонування профільних класів, у яких навчаються їх діти, проводилось анкетування. Результати показали, що 69% батьків задоволені навчанням дітей у профільних класах.
Під час вибору структури профільного навчання у більшості навчальних закладів враховується один з першочергових принципів профільного навчання – принцип фуркації (розподіл учнів як за рівнем освітньої підготовки, так і за їх інтересами, їх потребами і нахилами).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту» у м. Суми функціонують різні типи закладів. Всього у місті надають профільну та допрофільну підготовку школярів 22 загальноосвітні школи, 10 спеціалізованих, 3 гімназії, 8 позашкільних установ, міський міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
У 2007-2008навчальному році у закладах міста функціонує 138 класів з профільним навчанням, охоплено 86% учнів 10-11 класів; у 2006-2007 н.р. -157 профільних класів, було охоплено 92% учнів. Слід зазначити, що зменшення відсотку охоплення профільним навчанням учнів не свідчить про погіршення стану організації профільного навчання, а навпаки – про ретельний дієвий підхід до профільної освіти. У поточному навчальному році підвищено відсоток охоплення навчанням учнів у ММНВК на 0,9.
Профільне навчання в 10-11 класах здійснюється за всіма напрямками, передбаченими Концепцією профільної освіти: суспільно-гуманітарним (50 класів), природничо-математичним (45 класів), технологічним – (35 класів), художньо-естетичним (2 класи), спортивним (6 класів).
Концепцією передбачено здійснення допрофільної підготовки з метою сприяння у виборі учнями напрямку профільного навчання у старшій школі, яка починається не тільки у 7-х, 8-х, 9-х класах, але є у місті заклади, в яких пропедевтичні курси та адаптація учнів, в межах майбутнього обраного профілю починається з 1-го класу, наприклад, школа №29, яку ви відвідаєте. Всього функціонує 208 класів допрофільної підготовки.
Щорічно вдосконалюється мережа класів профільного та поглибленого вивчення окремих предметів. Таким чином, створюється освітній простір, спроможний задовольнити різнобічні потреби щодо спеціалізованої освіти обдарованих дітей та учнів, схильних до вивчення певних навчальних дисциплін.
Зовнішня форма організації профільного навчання здійснюється у Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті міста, де учні навчаються за 12 спеціальностями (у 2006 -2007 н.р. – 1100, 2007-2008 н.р. 1008 учнів). Найбільшим попитом користуються спеціальності водія автотранспортних засобів категорії «В», «С», секретаря керівника, кухаря, кравця, оператора ПК, педагога-організатора.
Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів. Для цього здійснюється профорієнтаційна робота в закладах освіти, заздалегідь проводиться формування контингенту для поглибленого вивчення окремих предметів з числа учнів 5-9 класів з урахуванням профілізації навчального закладу.
Запровадження профільного навчання і допрофесійної підготовки в старшій школі потребує зміни ролі вчителя в навчальному процесі.
Безумовно, із впровадженням профільного навчання в старшій школі пов’язано багато проблем. Одна з основних — кадри. І питання тут не лише в кількості певних учителів-предметників, а й у рівні їхньої кваліфікації. Адже не всі здатні викладати дисципліну на високому рівні, як того потребує відповідний профіль.
Управління освіти і науки підготувало базу даних на вчителів за кваліфікаційними категоріями, педагогічними званнями, яким виявлена висока довіра з боку директорів бути наставниками в профільних класах.
Аналіз рівня забезпечення педагогічними кадрами пробільності навчання показує, що у профільних класах всього працює 164 учителі. З них 111(67,7%) учителів, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 33 (20,1%)- спеціалісти І категорії, 10 (по 6%) - спеціалісти ІІ категорії і спеціалісти. Учителів-методистів серед них 24, що складає 14,6 %, 43 мають звання «старший учитель» (20%).
Якісне методичне забезпечення спостерігається у профільних класах з історії, хімії (100% «спеціалісти вищої категорії»), з математики(86%), з української мови (74%), фізики (70,5%), і навпаки, з іноземної мови всього лише 34% - «спеціалісти вищої категорії», фізичної культури – 25%.
Отже, висновок: профільні класи мають достатній рівень якості забезпечення педагогічними кадрами, проте управлінню необхідно працювати над підвищенням рівня їх майстерності.
У класах з поглибленим вивчення предметів працює 188 учителів. З них 108(57,4%) учителів, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 52 (27,7%)- спеціалісти І категорії, 19 (10,1%) - спеціалісти ІІ категорії і 9(5,3%)- спеціалісти. Учителів-методистів серед них 25, що складає 13,3 %, 50 мають звання «старший учитель» (26,6%).
Якість методичного забезпечення поглибленого викладання предметів перебуває на середньому рівні, що складає від43, 6% (англійська мова),57%(біологія, українська мова) до 69% - історія та математика.
Висновок: якість методичного забезпечення поглибленого викладання предметів перебуває на середньому рівні, отже в цьому питанні ще більше роботи попереду.
Щоб мати високі результати навченості школярів треба оптимізувати кадрове забезпечення:
Продовжити роботу, спрямовану на надання можливості здобувати другу вищу педагогічну освіту працюючим вчителям на базі факультетів перепідготовки фахівців при Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Сумському державному педагогічному університеті за спеціальностями профілізації школи ІІІ ступеня.
Створити творчі динамічні групи фахівців вищої школи і вчителів за фахом для розроблення рекомендацій щодо профільного та поглибленого вивчення предметів базового компонента навчального плану.
Провести практичні семінари щодо підготовки вчителів до роботи в нових умовах загальноосвітніх шкіл ІІІ ступеня, по новому організувати самоосвітню підготовку педагогів.
Активніше залучати фахівців-науковців, представників вищих навчальних закладів до роботи у школі з метою надання якісних додаткових освітніх послуг у напрямку профілізації.
Управлінням організовуються для вчителів, керівників шкіл семінари з питань законодавства про освіту, нового змісту середньої освіти, запроваджується практика підбору кращих студентів педагогічних вузів, залучення їх до проведення ранньої профілізації, проведення гуртків, факультативів, практики в профільних класах, надання їм гарантій на працевлаштування в профільні класи шкіл міста.
Педагогічні колективи, адміністрації шкіл, управління продовжують працювати над розв’язанням проблемних завдань розвитку профільної школи, які вимагають системного вирішення, а саме:
створення психологічного супроводу навчального процесу. Здійснення ранньої діагностики;
розгортання мережі допрофільного навчання;
покращення матеріально-технічної бази;
кадрове забезпечення;
співпраця з батьками;
вивчення потреб міста, регіону, держави.
Підводячи підсумок свого виступу, хочу зазначити, що результату у роботі школи можна досягти, коли кожен педагог дотримується 3 заповідей:
Перша заповідь – вірте в дитину. Вірити треба навіть тоді, коли опускаються руки, коли зробив усе, а нічого не виходить. Пам’ятайте, що доля дитини залежить тільки від вас!…
Друга заповідь – вірте в себе. Я вчитель, я вихователь, я фахівець. Якщо не я, то хто ж допоможе дитині? Якщо вірите в себе, обов’язково знайдете вихід із будь-якого становища.
Третя заповідь – вірте в науку. Педагогіка – велика наука, можливо, найважливіша.
А тепер – остання порада, яку має розуміти кожен вчитель: якщо раптом побачите, що не зможете повірити в дитину, олюднити довкілля й розгледіти себе в дитині, залишайтеся справжньою людино, ідіть зі школи. Вам будуть вдячні за цей мужній крок. Не нашкодь!» - заповідь лікаря ще з часів Гіппократа. Не будьте сірістю. Не шкодьте. Майте громадянську мужність. Залиште клас, знайдіть інше поле діяльності – ви потрібні суспільству, а не школі.
Бажаю, щоби в кожній школі села чи міста працювали саме такі педагоги!!!
12 листопада 2007
