Подвиг ваш – безсмертний, пам'ять про вас – вічна!

Подвиг ваш – безсмертний, пам'ять про вас – вічна!Сьогодні сумчани та гості міста відзначають найвеличніше свято – День Перемоги!

Вже 64-у весну зустрічає наша країна під мирним небом, яке подарували усім нам ті, хто не шкодуючи свого життя, стали на захист рідної землі. 64 роки не відпускає нас пам'ять про той ратний час, який докорінно змінив долі та душі кількох поколінь.

З кожним роком ряди ветеранів рідшають, але ніколи у їх очах не згасає оптимізм, а серця завжди залишаються відкритими. Вони стали переможцями і їх приклад вірності обов’язку, честі та солдатської дружби надихав і надихає покоління.

День Перемоги – це день нашої доблесті та нашої пам'яті, нашої совісті. І ніякі обставини не перешкодять привітати живих та вшанувати пам'ять загиблих та померлих, тих, хто дав нам право жити сьогодні!

...Тож і цього разу дощ та хмари не зіпсували святкового настрою ветеранам та усім, хто прийшов, аби подякувати їм за Велику Перемогу. Керівники області та міста, ветерани війни та армії, духовенство, представники політичних партій, громадських організацій, молодь та мешканці міста крокують у святковій колоні від пам’ятника І.Федьку вулицями Петропавлівською та Кірова. На чолі колони – бронетранспортер та військові автомобілі з державними та червоними прапорами Перемоги.

Зупинка біля пам’ятника Скорботній Матері – керівники області та міста, ветерани покладають квіти до її підніжжя. І, віддаючи шану усім матерям, які не дочекалися своїх синів з пекла війни, на коліна припадає і цілує холодний камінь,вкритий квітами похила жінка, втираючи сльози краєчком хустки...

Під звуки оркестру святкова колона зупиняється біля Меморіалу Слави, де вже зібралися тисячі сумчан.
Забути не можна, бо серце болить,
І сльози давно проросли полинами,
І мати самотня в скорботі стоїть,
Крізь вічність говорить з своїми синами.


Про материнську тугу та сльози у вокально-хореографічній композиції "Мальви" щиро розповіли Тетяна ФІНАШКО та народний ансамбль "Радість".

...І затьмарилось сонце, і заплакало небо, і як постріл гармати пролунало страшне в своїй суті слово – Війна. Вона сколихнула увесь світ, вона поламала долі мільйонів людей, вона змінила хід історії. Цього ми не вправі забувати, заради самих себе, заради тих, кого забрала війна.

Бій, солдатське братерство, гіркота втрат, нескореність та радість перемоги – хореографічна композиція "Війна" у виконанні народного ансамблю "Радість" не залишила нікого байдужим.

Ім’я кожного полеглого солдата пам’ятає полита кров’ю і вмита слізьми земля, пам’ятаємо про них і ми.

Запам’ятайте їх такими
Безвусими і молодими.
Запам’ятайте кожну мить
І тих, хто дав нам право жить!


...Коли зазвучали фінальні акорди пісні "Поклонимся" у виконанні Леоніда МАТВІЄНКА, з-за хмар на якусь мить виглянуло сонце, і нагороди на грудях переможців враз засяяли…

До слова запрошуються голова облдержадміністрації Микола ЛАВРИК, голова обласної ради В'ячеслав ШАПОШНИК, Сумський міський голова Геннадій МІНАЄВ, голова ради Сумської міської організації ветеранів України Олександр ВАСИЛЬКОВСЬКИЙ.

Геннадій Мінаєв, стримуючи хвилювання у голосі, звертається до присутніх: "Сумчани! Тут, біля Вічного вогню, через шістдесят чотири роки після залпів Великої Перемоги, не сміючи кривити ані серцем, ані душею, від імені усіх вас я повинен і дуже хочу сказати. Дорогі наші ветерани!

Це Ваша мужність у 41-му перемогла біль та страх. Це Ваша віра в 45-му подарувала країні перемогу.

Ваша праця підняла країну з попелу. Ваша любов народила для країни чотири покоління, які сьогодні стоять на цій площі. Ваша мудрість дала країні можливість стати незалежною. Тепер наша черга – зберегти, збудувати та перемогти.

І нехай сьогодні Ваш досвід допоможе нам побороти цей шлях, а світло Великої Перемоги не дозволить стати черствими нашим душам. Честь Вам та слава, солдати Перемоги! Кріпості - тілу, а кріпості духу у Вас вистачить на всіх нас!
"

...Панахиду по всім загиблим на війні: в бою, в підпіллі, в партизанському загоні, полеглим від ран і катувань провів єпископ Сумський і Охтирський Євлогій.

..."Бувають безіменними висоти, та всі герої носять імена", - лунає голос Леоніда Матвієнка над присутніми.

Не пошкодуйте люди слів
По всім синам загиблим,
Не пошкодуйте люди сліз
По душах безневинних.
Вони ніколи вже не встануть,
Птахами відлетять в віки.
Болять невиліковні рани
І плаче серце, і горять свічки.


Оголошується хвилина мовчання. Під звуки метроному військові покладають до Вічного вогню гірлянди, звучать залпи військового салюту. Підніжжя Меморіалу Слави та мармурові стели з іменами вкривають квіти, схиляють голови сумчани…

Вшановуючи пам’ять про загиблих, з повагою до живих, урочистим кроком проходять ліцеїсти військового ліцею ім. Богдана Хмельницького, слухачі курсів військової підготовки, солдати та офіцери 27-го ракетного полку.


9 травня 2009