Міський голова надав відповіді на вимоги резолюції мітингу трудящих 1 травня
Міський голова Геннадій МІНАЄВ оприлюднив текст відповіді на резолюцію мітингу трудящих та пенсіонерів, який відбувся 1 травня у Сумах.
Документ адресований першому секретарю Сумського міського комітету Комуністичної партії України Дейніченко Н.Л. та другому секретарю Сумського міського комітету Соціалістичної партії України Черняку О.Б.
"Шановні добродії! Згідно з Конституцією України, стаття 3 якої закріпляє відповідальність держави перед людиною за свою діяльність, як вища посадова особа органу місцевого самоврядування м.Суми я маю надати вичерпну інформацію щодо 15-ти вимог, зафіксованих у резолюції мітингу трудящих та пенсіонерів м.Суми 1-го травня 2009 року.
Конституція України гарантує всім громадянам право вільно висловлювати свої думки, погляди і переконання. Це право захищене державою шляхом дотримання статей головного Закону країни. Вільне проведення в м.Суми будь-яких політичних або громадських акцій є конкретне підтвердження тому, про що йдеться в резолюції мітингу: "В Україні визнається і діє принцип верховенства права".
Щодо суті окреслених вимог.
"1. Від Сумського міського голови Мінаєва Г.М. – поставити на поіменне голосування на сесії Сумської міської ради питання про заборону приватизації соціально-важливих об’єктів в місті Суми та винесення грального бізнесу за межі міста, кожне питання окремо.
2. Надрукувати у газеті "Суми і сумчани" результати поіменного голосування".
Партійним керівникам вашого рівня має бути відомо, що законодавством України заборонена приватизація водогонів, теплових, газових, інженерних мереж, полігонів для складування твердих побутових відходів тощо.
Протягом останніх п’яти років у нашому місті жодного разу не підіймалося питання про приватизацію будь-якого об’єкту комунального майна як стратегічного значення, так і просто важливого для соціально-економічного розвитку Сум. Приватизувалися лише приміщення магазинів та офісів, у тому числі організаціями ваших партій – і Комуністичною партією України (КПУ), і Соціалістичною партією України (СПУ).
Наразі, якщо Ви вважаєте, що прийняття такого рішення Сумською міською радою (СМР) має першочергову актуальність, – фракції КПУ в міській раді нічого не заважає визначити перелік таких об’єктів, підготувати відповідний проект рішення і внести його до порядку денного сесії СМР. Зі свого боку даю гарантію щодо виключно поіменного голосування з цього питання.
Моє доручення головному редактору комунальної газети "Суми і сумчани" щодо інформування громади м.Суми про результати всіх поіменних голосувань на сесіях СМР надано вже давно і виконується. Відтак, ваша вимога №2 не є актуальна. Утім, я не хочу сказати, що ваші демократичні вимоги так значно відстають від моїх демократичних методів управління містом. Мені теж є над чим працювати та які методи вдосконалювати.
Стосовно грального бізнесу. У 2006 році я зміг прибрати гральні автомати з вулиць нашого міста і примусити гральний бізнес працювати лише в закритих приміщеннях. Цього, до речі, в 2005 році не змогли зробити соціалісти, хоча фактично керували містом. Натомість, саме 2005 рік був роком розквіту ігрових автоматів: з вільним доступом на вулицях, зупинках громадського транспорту і ринках нашого міста. На жаль, ані мені, ані СМР не вистачило повноважень протистояти масовому розповсюдженню залів гральних автоматів. Партійним активістам, які готували резолюцію мітингу, соромно не знати про те, що СМР не має повноважень щодо прийняття рішення про "винесення грального бізнесу за межі міста". В іншому випадку, це питання за моєю ініціативою було б розглянуто СМР ще три роки тому!
Трагічні події в Дніпропетровську змусили Верховну Раду України розпочати процес врегулювання законодавства щодо зон розташування грального бізнесу. 15 травня 2009 року Верховна Рада прийняла Закон України №4268 "Про заборону грального бізнесу в Україні". Президент України Віктор Ющенко публічно повідомив про те, що підпише його негайно.
Другою статтею цього Закону гральний бізнес в Україні заборонений: "З дня набуття чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб’єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються".
Статтею четвертою цього Закону на ряду з іншим передбачено: "Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про діяльність з організації та проведення азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах".
За прийняття цього Закону у другому читанні та в цілому український парламент проголосував конституційною більшістю – 340 голосів "за", 3 депутата утрималися і 99 – не голосували. І тільки фракція КПУ у Верховній Раді із 27 присутніх у залі депутатів-комуністів не дала жодного голосу за прийняття край необхідного нашому суспільству Закону!!! Отже, це дійсно той випадок, коли Вам, комуністам, потрібно мовчати, а не вимагати. Саме мовчати! Завжди!
У контексті преамбули моєї відповіді є сенс дещо зупинитися на конституційній темі та надати Вам відповідь на вимогу № 13:
"13. Припинити перейменовувати вулиць міста Суми" (Орфографія вимоги збережена).
Перепрошую, але не можна заперечувати той факт, що практика саме "перейменування" назв вулиць і міст була започаткована Комуністичною партією колишнього СРСР ще у 20-х роках ХХ сторіччя. Тож досвід щодо "увіковічення постатей, які внесли вагомий вклад у розвиток держави в цілому, або конкретної місцевості" – є нами запозичений і має отримати вашу підтримку як партій "лівого" спрямування – нащадків головних ідеологів цього процесу в минулому. Відтак, поява в м.Суми вулиці на честь людини, яка виборювала незалежність для свого народу, сприяла створенню та прийняттю найкращої в Європі Конституції – Конституції України, на яку Ви так наполегливо посилаєтеся в Резолюції мітингу, – є доречною, справедливою і зрозумілою. Так само, як і вулиць на честь Великого Лікаря, якому тисячі сумчан завдячують своїм життям, і мужнього сина Охтирки, якого викреслили із списків Героїв на 60 років. Я маю на увазі В’ячеслава Чорновола, Зиновія Красовицького, Олексія Береста.
До того ж, сьогодні мова йде не тільки про "перейменування" – йдеться про повернення сумським вулицям їх історичних назв. Варто лише згадати історично властиві назви, котрі носили сумські вулиці до 1917 року: Покровська площа, вулиця Троїцька, вулиця Гончарна, провулок Монастирський тощо. У кожній назві –духовність і чарівність. Отже, чи не здається Вам, що разом із такими назвами в суспільство повернеться спокій, виваженість і шляхетність, – те, чим так пишалися сумчани, про що згадували Антон Чехов, Іван Купрін, Леся Українка?
У пункті № 12 вашої резолюції Ви вимагаєте:
"12. Знайти та покарати винних у скоєнні актів вандалізму щодо пам’ятників нашої культурної спадщини та могил наших славетних сумчан" (Орфографія вимоги збережена).
По-перше, покарати винних у правовій державі може лише суд, а не міський голова. Якщо Вам відома будь-яка інформація стосовно актів вандалізму в Сумах – передайте, будь ласка, її до міліції або прокуратури.
По-друге, варто визначитися про яку станкову скульптуру йдеться. Дійсно, вже багато років комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат" зберігає фрагменти пам’ятника Тарасу Шевченку роботи нашого видатного земляка Івана Кавалерідзе. Тож доцільно запитати: кому він так не сподобався у 60-х роках ХХ сторіччя, що був не тільки демонтований, а навіть розтрощений?! Кому завадив пам’ятник на честь Івана Герасимовича Харитоненка, відлитий у Парижі за проектом відомого скульптора О.М.Опекушина і чому наприкінці 90-х років ХХ століття місту прийшлося відновлювати пам’ять про видатного земляка, працею якого будувалося, розвивалося та прикрашалося наше місто?!
Якщо ж Ви маєте на увазі надгробні пам’ятники на могилах членів родини Харитоненків роботи А.Круазі, то протягом більш як 70-ти річної історії радянської влади Ви мали достатньо можливостей висловити пошану як членам родини, так і власне майстру світового рівня шляхом реставрації скульптур. Але чомусь не скористалися цією можливістю.
Я маю запитати ще й про те, чому і ким було демонтовано ковану огорожу біля вхідної групи парку ім. Івана Кожедуба, у минулому – парку Ліщинських? Вона створювала відчуття затишку і відокремлювала парк від проїзної частини.
Чому це "святе для сумчан місце", як Ви зазначили у вимозі № 7:
"7. Припинити ініціювати питання забудови території парку імені Кожедуба, бо це є святе місце для громади",
перетворилося на "проїзний двір"? Сьогодні я особисто докладаю значних зусиль аби повернути парку його функціональне призначення зони відпочинку, спорту та здорового способу життя. Але, перед усім, територію парку потрібно ретельно прибрати і огородити, заборонити їздити там на автомобілях. Якщо це Ви називаєте "ініціюванням питання забудови території парку імені Кожедуба", то ці процеси дійсно ініціюю я.
Так само, як і процеси "виділення коштів на соціальну рекламу, яка є запорукою нашої культурної безпеки", про що йдеться у вимозі № 9:
"9. Передбачити виділення коштів на соціальну рекламу, яка є запорукою нашої культурної безпеки".
Кожна подія культурного життя міста супроводжується соціальною рекламою. Більш того, прийнято і діє нове положення про розміщення рекламних засобів комерційного спрямування, згідно з яким центральна (історична) частина міста максимально вивільняється від них. Ми кардинально змінили своє ставлення до культурних здобутків наших предків. Про це свідчить і намагання відбудувати підірвану у 30-х роках ХХ століття Покровську церкву, і висловити вдячність родині Харитоненків шляхом повернення історичної назви вулиці Троїцька, впродовж якої кожна друга будівля – подарунок родини місту. Профінансовані роботи із розробки плану детального планування центральної частини міста як основи його подальшої виваженої забудови та реконструкції.
Найбільш складне питання – це тарифи. Протягом останнього року індекс інфляції в країні склав майже 125%. Ціна на газ зросла вдвічі. Мінімальна заробітна плата збільшилася приблизно на 30%. Усі ці показники є складовими тарифу. Вони формуються на державному рівні таким чином, що потім, на жаль, призводять до зростання вартості життя.
Дійсно, суттєвий відсоток витратної частини сімейного бюджету складають комунальні тарифи. Знаю, що сумчанам важко. Тому, вживаю безкомпромісних дій щодо якості стратегічних послуг. Протягом останніх двох років в квартирах сумчан стабільне теплопостачання, цілодобове водопостачання, безперебійне енергопостачання. Під постійним контролем ліфтове забезпечення. Налагоджується система вивозу твердих побутових відходів. Виходячи з відсотку сплати за комунальні послуги – сумчани відчувають позитивні зрушення і підтримують їх своїм родинним бюджетом. Сьогодні єдиний шлях до зменшення витрат – встановлення побутових лічильників. Для малозабезпечених громадян – субсидії на комунальні послуги.
А "знизити тарифи на житлово-комунальні послуги", як Ви пропонуєте у вимозі № 5:
"5. Знизити тарифи на житлово-комунальні послуги",
– означає повернутися до ситуації початку 2006 року: 280 непрацюючих ліфтів, майже холодні батареї, відсутність гарячого водопостачання, відсутність води у нічний час і так далі.
Інший випадок – комунальний транспорт. Ви безперечно праві в питанні про "створення умов для розвитку громадського транспорту" (вимога № 6):
"6. Зробити умови для розвитку громадського транспорту" (до речі, по-перше, умови створюються, а не робляться. По-друге, вочевидь, у вашому розумінні "громадський" транспорт і "комунальний" транспорт це одне і теж, але довожу до вашого відома, що "маршрутне таксі" також є "громадський" транспорт).
П’ятнадцять років у м.Суми навмисно або ненавмисно руйнувався саме комунальний транспорт. Виправити ситуацію вирішили лише в 2005 році, але за рахунок позики власне підприємства "Електроавтотранс". Результат – зубожіле комунальне підприємство. То ж протягом трьох років ми мусили вирішувати відразу дві проблеми: оздоровлювати фінансовий стан підприємства та поновлювати рухомий склад. То Ви вважаєте, що це справа легка, швидка і дешева? Лише у 2008 році СМР надала КП "Електроавтотранс" 5,6 млн. грн. безповоротної фінансової допомоги на погашення кредитів 2005 року та заборгованості по заробітній платі.
"Притягнути до відповідальності перевізників" і навести лад з тарифами на проїзд у маршрутному таксі, про що йдеться у вимогах №№ 3,4:
"3. Навести лад необгрунтованому підняття тарифу на проїзд в маршрутному таксі.
4. Притягнути до відповідальності перевізників за їх протиправні дії по відношенню до громади міста" (Орфографія вимоги збережена, до того ж я не розумію вимоги №3. Швидше за все Ви мали на увазі – "навести лад в процедурі обґрунтованого встановлення тарифу на проїзд в маршрутному таксі"?),
так само легко, як змусити приватного підприємця продати Вам чоботи не за 200 грн., а за 100 грн. Не рівняйте, шановні, стиль, методи і можливості керівництва за радянських часів із теперішніми. Сьогодні місцевій владі, щоб отримати податки до міського бюджету, потрібно всебічно сприяти розвитку бізнесу, створенню робочих місць на комерційних підприємствах. Як представники політичної сили, що донедавна керувала державним майном, Ви повинні знати, що в країні залишилося лише 21% підприємств державної форми власності! Без законодавчо закріплених економічних важелів впливу, без пам’ятки про втрату партійного квитка, орган місцевого самоврядування має, до того ж, і не дозволити комерції взяти верх над здоровим глуздом. І головне – має виконати зобов’язання перед громадою щодо комунальних і соціальних послуг. Тож стратегічне моє завдання – комунальний транспорт. На жаль, я повинен вдаватися до деяких непопулярних дій, аби пасажирський транспорт, у тому числі і комунальний, в місті був. До речі, з огляду на такі рішучі і безсоромні дії приватних перевізників – я маю повне моральне право діяти у такий самий спосіб – не брати до уваги фінансовий стан їх підприємств і родин.
На теперішній час я вже маю досвід розбудови стосунків з приватними фірмами задля забезпечення сумчан певного роду якісними послугами. Факт подолання виконавчим комітетом сміттєвої монополії Ви, певно, заперечувати не будете? Таким чином "створювати умови для сміттєвих криз" в місті більш не можливо – конкуренція жорстка річ.
Сподіваюсь, що Вас задовольнила моя відповідь на вимогу № 10?
"10. Припинити створювати умови для сміттєвих криз".
Щодо вимог №№ 11 і 14:
"11. Вести дієву боротьбу з корупцією в навчальних та медичних закладах нашого міста".
"14. Вжити дієвих заходів щодо протидії свавіллю посадових осіб органів місцевого самоврядування",
маю відповісти моїм передвиборчим слоганом "Воля громади – закон для влади!", який Ви використали у вимозі № 15:
"15. Виконати свій передвиборчий лозунг "Воля громади – закон для влади".
За три роки моєї каденції на посаді міського голови я практично не знаю випадків, щоб представники громади назвали прізвище, ім’я та по батькові будь-якого чиновника, котрий вимагає хабара. Прикро. Всі мої дії щодо певних посадових осіб Сумської міської ради, діяльність яких, вочевидь, не повною мірою відповідала інтересам громади, – Вам відомі. Інша річ, як до моїх дій поставилися судові органи.
Стосовно вимоги № 8 щодо розробки програми антикризових дій:
"8. На місцевому рівні створити програму антикризових дій",
відповідаю – вона розроблена та втілюється в життя. З положеннями цієї програми можна ознайомитися на офіційному сайті СМР. До того ж, публічно, шляхом проведення щотижневих антикризових апаратних нарад, нам вдається тримати ситуацію в місті під контролем та інформувати сумчан про реальний стан речей.
Чудово розумію, що всі мої відповіді Вами апріорі не сприйматимуться, оскільки за вашою філософією "правильно" керувати містом спроможний лише міський голова – представник КПУ або, бодай, "лівих сил". Жодним чином – не міський голова право-ліберального спрямування.
Попри, намагався відповідати чесно і по суті.
Завжди готовий до діалогу, Сумський міський голова Геннадій Мінаєв"
Документ адресований першому секретарю Сумського міського комітету Комуністичної партії України Дейніченко Н.Л. та другому секретарю Сумського міського комітету Соціалістичної партії України Черняку О.Б.
"Шановні добродії! Згідно з Конституцією України, стаття 3 якої закріпляє відповідальність держави перед людиною за свою діяльність, як вища посадова особа органу місцевого самоврядування м.Суми я маю надати вичерпну інформацію щодо 15-ти вимог, зафіксованих у резолюції мітингу трудящих та пенсіонерів м.Суми 1-го травня 2009 року.
Конституція України гарантує всім громадянам право вільно висловлювати свої думки, погляди і переконання. Це право захищене державою шляхом дотримання статей головного Закону країни. Вільне проведення в м.Суми будь-яких політичних або громадських акцій є конкретне підтвердження тому, про що йдеться в резолюції мітингу: "В Україні визнається і діє принцип верховенства права".
Щодо суті окреслених вимог.
"1. Від Сумського міського голови Мінаєва Г.М. – поставити на поіменне голосування на сесії Сумської міської ради питання про заборону приватизації соціально-важливих об’єктів в місті Суми та винесення грального бізнесу за межі міста, кожне питання окремо.
2. Надрукувати у газеті "Суми і сумчани" результати поіменного голосування".
Партійним керівникам вашого рівня має бути відомо, що законодавством України заборонена приватизація водогонів, теплових, газових, інженерних мереж, полігонів для складування твердих побутових відходів тощо.
Протягом останніх п’яти років у нашому місті жодного разу не підіймалося питання про приватизацію будь-якого об’єкту комунального майна як стратегічного значення, так і просто важливого для соціально-економічного розвитку Сум. Приватизувалися лише приміщення магазинів та офісів, у тому числі організаціями ваших партій – і Комуністичною партією України (КПУ), і Соціалістичною партією України (СПУ).
Наразі, якщо Ви вважаєте, що прийняття такого рішення Сумською міською радою (СМР) має першочергову актуальність, – фракції КПУ в міській раді нічого не заважає визначити перелік таких об’єктів, підготувати відповідний проект рішення і внести його до порядку денного сесії СМР. Зі свого боку даю гарантію щодо виключно поіменного голосування з цього питання.
Моє доручення головному редактору комунальної газети "Суми і сумчани" щодо інформування громади м.Суми про результати всіх поіменних голосувань на сесіях СМР надано вже давно і виконується. Відтак, ваша вимога №2 не є актуальна. Утім, я не хочу сказати, що ваші демократичні вимоги так значно відстають від моїх демократичних методів управління містом. Мені теж є над чим працювати та які методи вдосконалювати.
Стосовно грального бізнесу. У 2006 році я зміг прибрати гральні автомати з вулиць нашого міста і примусити гральний бізнес працювати лише в закритих приміщеннях. Цього, до речі, в 2005 році не змогли зробити соціалісти, хоча фактично керували містом. Натомість, саме 2005 рік був роком розквіту ігрових автоматів: з вільним доступом на вулицях, зупинках громадського транспорту і ринках нашого міста. На жаль, ані мені, ані СМР не вистачило повноважень протистояти масовому розповсюдженню залів гральних автоматів. Партійним активістам, які готували резолюцію мітингу, соромно не знати про те, що СМР не має повноважень щодо прийняття рішення про "винесення грального бізнесу за межі міста". В іншому випадку, це питання за моєю ініціативою було б розглянуто СМР ще три роки тому!
Трагічні події в Дніпропетровську змусили Верховну Раду України розпочати процес врегулювання законодавства щодо зон розташування грального бізнесу. 15 травня 2009 року Верховна Рада прийняла Закон України №4268 "Про заборону грального бізнесу в Україні". Президент України Віктор Ющенко публічно повідомив про те, що підпише його негайно.
Другою статтею цього Закону гральний бізнес в Україні заборонений: "З дня набуття чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб’єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються".
Статтею четвертою цього Закону на ряду з іншим передбачено: "Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про діяльність з організації та проведення азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах".
За прийняття цього Закону у другому читанні та в цілому український парламент проголосував конституційною більшістю – 340 голосів "за", 3 депутата утрималися і 99 – не голосували. І тільки фракція КПУ у Верховній Раді із 27 присутніх у залі депутатів-комуністів не дала жодного голосу за прийняття край необхідного нашому суспільству Закону!!! Отже, це дійсно той випадок, коли Вам, комуністам, потрібно мовчати, а не вимагати. Саме мовчати! Завжди!
У контексті преамбули моєї відповіді є сенс дещо зупинитися на конституційній темі та надати Вам відповідь на вимогу № 13:
"13. Припинити перейменовувати вулиць міста Суми" (Орфографія вимоги збережена).
Перепрошую, але не можна заперечувати той факт, що практика саме "перейменування" назв вулиць і міст була започаткована Комуністичною партією колишнього СРСР ще у 20-х роках ХХ сторіччя. Тож досвід щодо "увіковічення постатей, які внесли вагомий вклад у розвиток держави в цілому, або конкретної місцевості" – є нами запозичений і має отримати вашу підтримку як партій "лівого" спрямування – нащадків головних ідеологів цього процесу в минулому. Відтак, поява в м.Суми вулиці на честь людини, яка виборювала незалежність для свого народу, сприяла створенню та прийняттю найкращої в Європі Конституції – Конституції України, на яку Ви так наполегливо посилаєтеся в Резолюції мітингу, – є доречною, справедливою і зрозумілою. Так само, як і вулиць на честь Великого Лікаря, якому тисячі сумчан завдячують своїм життям, і мужнього сина Охтирки, якого викреслили із списків Героїв на 60 років. Я маю на увазі В’ячеслава Чорновола, Зиновія Красовицького, Олексія Береста.
До того ж, сьогодні мова йде не тільки про "перейменування" – йдеться про повернення сумським вулицям їх історичних назв. Варто лише згадати історично властиві назви, котрі носили сумські вулиці до 1917 року: Покровська площа, вулиця Троїцька, вулиця Гончарна, провулок Монастирський тощо. У кожній назві –духовність і чарівність. Отже, чи не здається Вам, що разом із такими назвами в суспільство повернеться спокій, виваженість і шляхетність, – те, чим так пишалися сумчани, про що згадували Антон Чехов, Іван Купрін, Леся Українка?
У пункті № 12 вашої резолюції Ви вимагаєте:
"12. Знайти та покарати винних у скоєнні актів вандалізму щодо пам’ятників нашої культурної спадщини та могил наших славетних сумчан" (Орфографія вимоги збережена).
По-перше, покарати винних у правовій державі може лише суд, а не міський голова. Якщо Вам відома будь-яка інформація стосовно актів вандалізму в Сумах – передайте, будь ласка, її до міліції або прокуратури.
По-друге, варто визначитися про яку станкову скульптуру йдеться. Дійсно, вже багато років комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат" зберігає фрагменти пам’ятника Тарасу Шевченку роботи нашого видатного земляка Івана Кавалерідзе. Тож доцільно запитати: кому він так не сподобався у 60-х роках ХХ сторіччя, що був не тільки демонтований, а навіть розтрощений?! Кому завадив пам’ятник на честь Івана Герасимовича Харитоненка, відлитий у Парижі за проектом відомого скульптора О.М.Опекушина і чому наприкінці 90-х років ХХ століття місту прийшлося відновлювати пам’ять про видатного земляка, працею якого будувалося, розвивалося та прикрашалося наше місто?!
Якщо ж Ви маєте на увазі надгробні пам’ятники на могилах членів родини Харитоненків роботи А.Круазі, то протягом більш як 70-ти річної історії радянської влади Ви мали достатньо можливостей висловити пошану як членам родини, так і власне майстру світового рівня шляхом реставрації скульптур. Але чомусь не скористалися цією можливістю.
Я маю запитати ще й про те, чому і ким було демонтовано ковану огорожу біля вхідної групи парку ім. Івана Кожедуба, у минулому – парку Ліщинських? Вона створювала відчуття затишку і відокремлювала парк від проїзної частини.
Чому це "святе для сумчан місце", як Ви зазначили у вимозі № 7:
"7. Припинити ініціювати питання забудови території парку імені Кожедуба, бо це є святе місце для громади",
перетворилося на "проїзний двір"? Сьогодні я особисто докладаю значних зусиль аби повернути парку його функціональне призначення зони відпочинку, спорту та здорового способу життя. Але, перед усім, територію парку потрібно ретельно прибрати і огородити, заборонити їздити там на автомобілях. Якщо це Ви називаєте "ініціюванням питання забудови території парку імені Кожедуба", то ці процеси дійсно ініціюю я.
Так само, як і процеси "виділення коштів на соціальну рекламу, яка є запорукою нашої культурної безпеки", про що йдеться у вимозі № 9:
"9. Передбачити виділення коштів на соціальну рекламу, яка є запорукою нашої культурної безпеки".
Кожна подія культурного життя міста супроводжується соціальною рекламою. Більш того, прийнято і діє нове положення про розміщення рекламних засобів комерційного спрямування, згідно з яким центральна (історична) частина міста максимально вивільняється від них. Ми кардинально змінили своє ставлення до культурних здобутків наших предків. Про це свідчить і намагання відбудувати підірвану у 30-х роках ХХ століття Покровську церкву, і висловити вдячність родині Харитоненків шляхом повернення історичної назви вулиці Троїцька, впродовж якої кожна друга будівля – подарунок родини місту. Профінансовані роботи із розробки плану детального планування центральної частини міста як основи його подальшої виваженої забудови та реконструкції.
Найбільш складне питання – це тарифи. Протягом останнього року індекс інфляції в країні склав майже 125%. Ціна на газ зросла вдвічі. Мінімальна заробітна плата збільшилася приблизно на 30%. Усі ці показники є складовими тарифу. Вони формуються на державному рівні таким чином, що потім, на жаль, призводять до зростання вартості життя.
Дійсно, суттєвий відсоток витратної частини сімейного бюджету складають комунальні тарифи. Знаю, що сумчанам важко. Тому, вживаю безкомпромісних дій щодо якості стратегічних послуг. Протягом останніх двох років в квартирах сумчан стабільне теплопостачання, цілодобове водопостачання, безперебійне енергопостачання. Під постійним контролем ліфтове забезпечення. Налагоджується система вивозу твердих побутових відходів. Виходячи з відсотку сплати за комунальні послуги – сумчани відчувають позитивні зрушення і підтримують їх своїм родинним бюджетом. Сьогодні єдиний шлях до зменшення витрат – встановлення побутових лічильників. Для малозабезпечених громадян – субсидії на комунальні послуги.
А "знизити тарифи на житлово-комунальні послуги", як Ви пропонуєте у вимозі № 5:
"5. Знизити тарифи на житлово-комунальні послуги",
– означає повернутися до ситуації початку 2006 року: 280 непрацюючих ліфтів, майже холодні батареї, відсутність гарячого водопостачання, відсутність води у нічний час і так далі.
Інший випадок – комунальний транспорт. Ви безперечно праві в питанні про "створення умов для розвитку громадського транспорту" (вимога № 6):
"6. Зробити умови для розвитку громадського транспорту" (до речі, по-перше, умови створюються, а не робляться. По-друге, вочевидь, у вашому розумінні "громадський" транспорт і "комунальний" транспорт це одне і теж, але довожу до вашого відома, що "маршрутне таксі" також є "громадський" транспорт).
П’ятнадцять років у м.Суми навмисно або ненавмисно руйнувався саме комунальний транспорт. Виправити ситуацію вирішили лише в 2005 році, але за рахунок позики власне підприємства "Електроавтотранс". Результат – зубожіле комунальне підприємство. То ж протягом трьох років ми мусили вирішувати відразу дві проблеми: оздоровлювати фінансовий стан підприємства та поновлювати рухомий склад. То Ви вважаєте, що це справа легка, швидка і дешева? Лише у 2008 році СМР надала КП "Електроавтотранс" 5,6 млн. грн. безповоротної фінансової допомоги на погашення кредитів 2005 року та заборгованості по заробітній платі.
"Притягнути до відповідальності перевізників" і навести лад з тарифами на проїзд у маршрутному таксі, про що йдеться у вимогах №№ 3,4:
"3. Навести лад необгрунтованому підняття тарифу на проїзд в маршрутному таксі.
4. Притягнути до відповідальності перевізників за їх протиправні дії по відношенню до громади міста" (Орфографія вимоги збережена, до того ж я не розумію вимоги №3. Швидше за все Ви мали на увазі – "навести лад в процедурі обґрунтованого встановлення тарифу на проїзд в маршрутному таксі"?),
так само легко, як змусити приватного підприємця продати Вам чоботи не за 200 грн., а за 100 грн. Не рівняйте, шановні, стиль, методи і можливості керівництва за радянських часів із теперішніми. Сьогодні місцевій владі, щоб отримати податки до міського бюджету, потрібно всебічно сприяти розвитку бізнесу, створенню робочих місць на комерційних підприємствах. Як представники політичної сили, що донедавна керувала державним майном, Ви повинні знати, що в країні залишилося лише 21% підприємств державної форми власності! Без законодавчо закріплених економічних важелів впливу, без пам’ятки про втрату партійного квитка, орган місцевого самоврядування має, до того ж, і не дозволити комерції взяти верх над здоровим глуздом. І головне – має виконати зобов’язання перед громадою щодо комунальних і соціальних послуг. Тож стратегічне моє завдання – комунальний транспорт. На жаль, я повинен вдаватися до деяких непопулярних дій, аби пасажирський транспорт, у тому числі і комунальний, в місті був. До речі, з огляду на такі рішучі і безсоромні дії приватних перевізників – я маю повне моральне право діяти у такий самий спосіб – не брати до уваги фінансовий стан їх підприємств і родин.
На теперішній час я вже маю досвід розбудови стосунків з приватними фірмами задля забезпечення сумчан певного роду якісними послугами. Факт подолання виконавчим комітетом сміттєвої монополії Ви, певно, заперечувати не будете? Таким чином "створювати умови для сміттєвих криз" в місті більш не можливо – конкуренція жорстка річ.
Сподіваюсь, що Вас задовольнила моя відповідь на вимогу № 10?
"10. Припинити створювати умови для сміттєвих криз".
Щодо вимог №№ 11 і 14:
"11. Вести дієву боротьбу з корупцією в навчальних та медичних закладах нашого міста".
"14. Вжити дієвих заходів щодо протидії свавіллю посадових осіб органів місцевого самоврядування",
маю відповісти моїм передвиборчим слоганом "Воля громади – закон для влади!", який Ви використали у вимозі № 15:
"15. Виконати свій передвиборчий лозунг "Воля громади – закон для влади".
За три роки моєї каденції на посаді міського голови я практично не знаю випадків, щоб представники громади назвали прізвище, ім’я та по батькові будь-якого чиновника, котрий вимагає хабара. Прикро. Всі мої дії щодо певних посадових осіб Сумської міської ради, діяльність яких, вочевидь, не повною мірою відповідала інтересам громади, – Вам відомі. Інша річ, як до моїх дій поставилися судові органи.
Стосовно вимоги № 8 щодо розробки програми антикризових дій:
"8. На місцевому рівні створити програму антикризових дій",
відповідаю – вона розроблена та втілюється в життя. З положеннями цієї програми можна ознайомитися на офіційному сайті СМР. До того ж, публічно, шляхом проведення щотижневих антикризових апаратних нарад, нам вдається тримати ситуацію в місті під контролем та інформувати сумчан про реальний стан речей.
Чудово розумію, що всі мої відповіді Вами апріорі не сприйматимуться, оскільки за вашою філософією "правильно" керувати містом спроможний лише міський голова – представник КПУ або, бодай, "лівих сил". Жодним чином – не міський голова право-ліберального спрямування.
Попри, намагався відповідати чесно і по суті.
Завжди готовий до діалогу, Сумський міський голова Геннадій Мінаєв"
18 травня 2009
