Медицина: лікуватися страшно, а не лікуватися неможливо
Громадський експерт з питань медицини та охорони здоров'я
1. Андрій Пустовий, завідувач хірургічного відділення №2 Сумської міської лікарні №5.
Складне питання. Складне, бо можливості впливу міської влади на якість медичного обслуговування населення мінімальне. Міська влада не встановлює стандарти і не має права проводити реформи - все це у компетенції уряду. Медицина, на жаль, серйозно недофінансована, тому створити належні умови як для роботи лікарів, так і для медичного обслуговування не має можливості. Не лише у Сумах - в усій Україні. Так, галузь потребує реформування, і на це піде не один рік.
Що ж можемо зробити ми?
По-перше, вимагати від головних лікарів сучасної організації роботи та людського ставлення до пацієнтів. Інколи те, що відбувається у міських поліклініках, не піддається жодній критиці, сумські газети неодноразово писали про такі випадки.
По-друге, покращити матеріальний стан лікарень. У першу чергу, пологових будинків - на жаль, тенденція народжуваності в Україні вперше з 2005 р. стала в 2010 р. негативною. Більше того, у Сумської області - найгірший показник! Тому потрібно якнайшвидше закінчувати:
- капітальний ремонт та оснащення міського пологового будинку на вул. Троїцькій;
- капітальний ремонт та оснащення дитячої міської лікарні.
Є також нарікання на роботу швидкої допомоги. Насправді у швидкій працюють самовіддані люди і справжні професіонали. Тому ставимо амбітне завдання:
- до 2015 р. закінчити переоснащення автомобілями станцію швидкої допомоги.
Зрозуміло, що потрібно також підніматися до сучасного рівня і міським лікарням, яким потрібно купувати нове обладнання для діагностики та робити у приміщеннях капітальний ремонт. У першу чергу кошти отримають ті лікарні, що готові працювати по-новому, у сучасних умовах. Це справа найближчої перспективи.
А от що ми можемо зробити прямо зараз, так це облаштувати під'їзні шляхи та пішохідні доріжки до усіх лікарень, навести лад на територіях. І тут важливо, щоб відгукнулися благодійники та спонсори, заможні підприємці, які б за прикладом родини Харитоненків, допомогли облаштувати громадські лікарні. Згадаємо лише лікарню Святої Зінаїди, якою опікувалася дружина Харитоненка. Тож не втомлюся повторювати - СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ! І нехай головні лікарі добряче подумають, куди краще спрямувати кошти, які вони регулярно збирають з пацієнтів начебто як добровільні внески у свої «благодійні фонди»: собі до кишень чи на суспільно корисну справу?
1. Андрій Пустовий, завідувач хірургічного відділення №2 Сумської міської лікарні №5.
Складне питання. Складне, бо можливості впливу міської влади на якість медичного обслуговування населення мінімальне. Міська влада не встановлює стандарти і не має права проводити реформи - все це у компетенції уряду. Медицина, на жаль, серйозно недофінансована, тому створити належні умови як для роботи лікарів, так і для медичного обслуговування не має можливості. Не лише у Сумах - в усій Україні. Так, галузь потребує реформування, і на це піде не один рік.
Що ж можемо зробити ми?
По-перше, вимагати від головних лікарів сучасної організації роботи та людського ставлення до пацієнтів. Інколи те, що відбувається у міських поліклініках, не піддається жодній критиці, сумські газети неодноразово писали про такі випадки.
По-друге, покращити матеріальний стан лікарень. У першу чергу, пологових будинків - на жаль, тенденція народжуваності в Україні вперше з 2005 р. стала в 2010 р. негативною. Більше того, у Сумської області - найгірший показник! Тому потрібно якнайшвидше закінчувати:
- капітальний ремонт та оснащення міського пологового будинку на вул. Троїцькій;
- капітальний ремонт та оснащення дитячої міської лікарні.
Є також нарікання на роботу швидкої допомоги. Насправді у швидкій працюють самовіддані люди і справжні професіонали. Тому ставимо амбітне завдання:
- до 2015 р. закінчити переоснащення автомобілями станцію швидкої допомоги.
Зрозуміло, що потрібно також підніматися до сучасного рівня і міським лікарням, яким потрібно купувати нове обладнання для діагностики та робити у приміщеннях капітальний ремонт. У першу чергу кошти отримають ті лікарні, що готові працювати по-новому, у сучасних умовах. Це справа найближчої перспективи.
А от що ми можемо зробити прямо зараз, так це облаштувати під'їзні шляхи та пішохідні доріжки до усіх лікарень, навести лад на територіях. І тут важливо, щоб відгукнулися благодійники та спонсори, заможні підприємці, які б за прикладом родини Харитоненків, допомогли облаштувати громадські лікарні. Згадаємо лише лікарню Святої Зінаїди, якою опікувалася дружина Харитоненка. Тож не втомлюся повторювати - СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ! І нехай головні лікарі добряче подумають, куди краще спрямувати кошти, які вони регулярно збирають з пацієнтів начебто як добровільні внески у свої «благодійні фонди»: собі до кишень чи на суспільно корисну справу?
