Освіта: якісні зміни дітям і вчителям
Громадська експертна група з дошкільної та середньої освіти
1. Сергій Панченко, заступник міського голови.
2. Віктор Гончаренко, директор Олександрівської гімназії.
3. Віра Рогова, директор школи №29.
4. Нінель Купреєва, директор школи №10.
В усьому вирі проблем дошкільної та шкільної освіти ми забуваємо про одну, але найголовнішу “дрібницю” - дітей, які завтра підуть у перший клас, стає з кожним роком усе менше. Якщо справа піде так і далі, то через двадцять років у місті лишиться вполовину менше шкіл. Насправді я вірю, що ситуація зміниться, життя покращає і ми, українці, нарешті наважимося, якщо не повторити демографічні подвиги наших прапрабатьків, які мали у родинах по сім-вісім дітей, то хоча б досягнути половини такого результату. Але це буде не так скоро, як хочеться. Наразі маємо проблему - школярів справді меншає, школи доводиться якщо не закривати, то переобладнувати. Добре, що ми запланували реконструкцію приміщення колишньої школи №16 під дитячий садок та його оснащення (це в районі Хіммістечка), але ж і в інших школах дітей меншатиме.
То як нам організаційно пережити цю демографічну кризу?
Один, на мій погляд, з найкращих варіантів - зменшити кількість дітей у класах. По-перше, це добре для самих дітей, бо уваги вчителя до кожного учня значно побільшає, тож якість навчання зросте. По-друге, це добре для наших учителів, нашого золотого запасу, яким не доведеться скорочувати ставки або взагалі звільняти - це стало б трагедією для міста. Звісно, тиск на міський бюджет значно посилиться, але, я вважаю, що здоров'я та освіта дітей - це ті речі, на яких не слід економити. Сумські школярі - одні з найкращих в Україні у тестах при вступі у вищі навчальні заклади. Втрачати такий інтелектуальний потенціал - злочин. Тож маю надію, що сумчани підтримають у цьому започаткуванні мене і мою команду та всі ми разом будемо звертатися до Міносвіти з наполегливим проханням внести відповідні зміни до стандартів навчання у загальноосвітніх школах.
Песиміст скаже - це неможливо! А ми кажемо - можливо. Якщо СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ добиватися поставленої мети. Ще два роки тому всі говорили про те, що навіть теоретично нереально, щоб кожна школа та дитячий садок закуповували продукти харчування для дітей самостійно. Але ж ми домоглися свого. Саме з нашої, сумської ініціативи, яку я неодноразово оголошував і в Асоціації міст та громад України, і в уряді, Кабінет Міністрів прийняв відповідну постанову і дозволив це робити. До речі, в 2010 р. тільки м. Суми в Україні скористалося можливістю децентралізації освітянської бухгалтерії, бо це складний процес. Я вдячний усьому освітянському колективу міста, в першу чергу керівникам закладів, за те, що вони погодилися й ризикнули. Я вважаю, що вдячність батьків за покращення дитячого харчування та здоров'я наших дітей варті додаткового клопоту.
Ще одна проблема, яка болить - загальноосвітня школа №4, одна з найповажніших, найзаслуженіших шкіл міста. Вже більше десятка років ця колись прекрасна будівля стоїть наполовину зруйнована у центрі міста. Грошей на реконструкцію у міському бюджеті елементарно не вистачить. Сподіватися на меценатів, як довів час, не варто. Де вони, ці меценати та спонсори, випускники школи, вимерли? Хіба що перед виборами виростають, як гриби після дощу, з новими обіцянками, а потім зникають, як їжаки (точніше, політичні хижаки!) в тумані.
Тож ми пропонуємо трохи радикальне, але практичне рішення: створити спільно з Українською академією банківської справи Національного банку України на базі загальноосвітньої школи №4 міста Слобожанську економічну гімназію.
До речі, нагадаємо, що раніше, ще за часів нашого славетного земляка Харитоненка, тут було реальне училище, яке вже потім перетворили на школу №4. Тобто, певною мірою ми повернемося до витоків. Інакше стояти будівлі у такому непривабливому стані й далі. Голова НБУ, почесний громадянин м. Сум Володимир Стельмах, до речі, цю ідею гаряче підтримав. Так що й тут ми можемо СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ вирішити проблему.
Потребує негайного завершення реконструкції та оснащення й школа №30, яка має статус підготовчої для класичної гімназії, тож маємо це зробити у найближчий термін.
Улітку 2009 р. до нашого міста завітала незвичайна гостя, справжня «зірка» світового спорту, неодноразова олімпійська чемпіонка Яна Клочкова. «Золота рибка» України зустрічалася з дітьми, показала майстер-класи, і ми домовилися, що спільно розвиватимемо програму оздоровлення та навчання плаванню школярів. Так склалися обставини, що Яна не змогла продовжувати роботу в цьому напрямку - вона народила дитину, але слово, яке їй дав міський голова - будівництво олімпійського басейну в школі №29 та проведення капітального ремонту басейна в школі №7 - обов'язково буде виконано. Наші діти повинні рости здоровими та здібними, а басейн, плавання - один з найкращих способів фізичного розвитку дитини.
І ще є у мене дві мрії, які нарешті можна втілити в життя.
Перша: будівництво загальноосвітньої школи та дитячого садка у 12-му мікрорайоні «Сонячний» (до 2017 р.). Ця земля врятована особисто міським головою від нахабних будівельників житла. Цікава і некрасива була та історія, але можна залишитися задоволеним результатом і перегорнути сторінку - ця земля чекає на заклади дитячої освіти. А вони там край як потрібні!
І друга мрія - облаштування під'їзних шляхів та пішохідних доріжок до усіх шкіл та дитячих садочків міста, облаштування шкільних територій. Звісно, що тут потрібно створювати окремі програми, окремі проекти, до реалізації яких потрібно залучити батьківські комітети, спонсорів, благодійні фонди. Звісно, міська влада також зробить свій вагомий внесок, таким чином ми зможемо СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ буквально протягом наступного року (до 1 вересня 2011р.) перетворити кожен шкільний двір на чудове місце для відпочинку наших дітей. Територія школи повинна належати школярам, а не пивним кіоскам, квітковим магазинам та продавцям цигарок. Зробимо це - дамо нашим дітям ще більше безпеки, ще більше впевненості.
Експерт Віра Рогова,
директор школи №29:
1. Сергій Панченко, заступник міського голови.
2. Віктор Гончаренко, директор Олександрівської гімназії.
3. Віра Рогова, директор школи №29.
4. Нінель Купреєва, директор школи №10.
В усьому вирі проблем дошкільної та шкільної освіти ми забуваємо про одну, але найголовнішу “дрібницю” - дітей, які завтра підуть у перший клас, стає з кожним роком усе менше. Якщо справа піде так і далі, то через двадцять років у місті лишиться вполовину менше шкіл. Насправді я вірю, що ситуація зміниться, життя покращає і ми, українці, нарешті наважимося, якщо не повторити демографічні подвиги наших прапрабатьків, які мали у родинах по сім-вісім дітей, то хоча б досягнути половини такого результату. Але це буде не так скоро, як хочеться. Наразі маємо проблему - школярів справді меншає, школи доводиться якщо не закривати, то переобладнувати. Добре, що ми запланували реконструкцію приміщення колишньої школи №16 під дитячий садок та його оснащення (це в районі Хіммістечка), але ж і в інших школах дітей меншатиме.
То як нам організаційно пережити цю демографічну кризу?
Один, на мій погляд, з найкращих варіантів - зменшити кількість дітей у класах. По-перше, це добре для самих дітей, бо уваги вчителя до кожного учня значно побільшає, тож якість навчання зросте. По-друге, це добре для наших учителів, нашого золотого запасу, яким не доведеться скорочувати ставки або взагалі звільняти - це стало б трагедією для міста. Звісно, тиск на міський бюджет значно посилиться, але, я вважаю, що здоров'я та освіта дітей - це ті речі, на яких не слід економити. Сумські школярі - одні з найкращих в Україні у тестах при вступі у вищі навчальні заклади. Втрачати такий інтелектуальний потенціал - злочин. Тож маю надію, що сумчани підтримають у цьому започаткуванні мене і мою команду та всі ми разом будемо звертатися до Міносвіти з наполегливим проханням внести відповідні зміни до стандартів навчання у загальноосвітніх школах.
Песиміст скаже - це неможливо! А ми кажемо - можливо. Якщо СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ добиватися поставленої мети. Ще два роки тому всі говорили про те, що навіть теоретично нереально, щоб кожна школа та дитячий садок закуповували продукти харчування для дітей самостійно. Але ж ми домоглися свого. Саме з нашої, сумської ініціативи, яку я неодноразово оголошував і в Асоціації міст та громад України, і в уряді, Кабінет Міністрів прийняв відповідну постанову і дозволив це робити. До речі, в 2010 р. тільки м. Суми в Україні скористалося можливістю децентралізації освітянської бухгалтерії, бо це складний процес. Я вдячний усьому освітянському колективу міста, в першу чергу керівникам закладів, за те, що вони погодилися й ризикнули. Я вважаю, що вдячність батьків за покращення дитячого харчування та здоров'я наших дітей варті додаткового клопоту.
Ще одна проблема, яка болить - загальноосвітня школа №4, одна з найповажніших, найзаслуженіших шкіл міста. Вже більше десятка років ця колись прекрасна будівля стоїть наполовину зруйнована у центрі міста. Грошей на реконструкцію у міському бюджеті елементарно не вистачить. Сподіватися на меценатів, як довів час, не варто. Де вони, ці меценати та спонсори, випускники школи, вимерли? Хіба що перед виборами виростають, як гриби після дощу, з новими обіцянками, а потім зникають, як їжаки (точніше, політичні хижаки!) в тумані.
Тож ми пропонуємо трохи радикальне, але практичне рішення: створити спільно з Українською академією банківської справи Національного банку України на базі загальноосвітньої школи №4 міста Слобожанську економічну гімназію.
До речі, нагадаємо, що раніше, ще за часів нашого славетного земляка Харитоненка, тут було реальне училище, яке вже потім перетворили на школу №4. Тобто, певною мірою ми повернемося до витоків. Інакше стояти будівлі у такому непривабливому стані й далі. Голова НБУ, почесний громадянин м. Сум Володимир Стельмах, до речі, цю ідею гаряче підтримав. Так що й тут ми можемо СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ вирішити проблему.
Потребує негайного завершення реконструкції та оснащення й школа №30, яка має статус підготовчої для класичної гімназії, тож маємо це зробити у найближчий термін.
Улітку 2009 р. до нашого міста завітала незвичайна гостя, справжня «зірка» світового спорту, неодноразова олімпійська чемпіонка Яна Клочкова. «Золота рибка» України зустрічалася з дітьми, показала майстер-класи, і ми домовилися, що спільно розвиватимемо програму оздоровлення та навчання плаванню школярів. Так склалися обставини, що Яна не змогла продовжувати роботу в цьому напрямку - вона народила дитину, але слово, яке їй дав міський голова - будівництво олімпійського басейну в школі №29 та проведення капітального ремонту басейна в школі №7 - обов'язково буде виконано. Наші діти повинні рости здоровими та здібними, а басейн, плавання - один з найкращих способів фізичного розвитку дитини.
І ще є у мене дві мрії, які нарешті можна втілити в життя.
Перша: будівництво загальноосвітньої школи та дитячого садка у 12-му мікрорайоні «Сонячний» (до 2017 р.). Ця земля врятована особисто міським головою від нахабних будівельників житла. Цікава і некрасива була та історія, але можна залишитися задоволеним результатом і перегорнути сторінку - ця земля чекає на заклади дитячої освіти. А вони там край як потрібні!
І друга мрія - облаштування під'їзних шляхів та пішохідних доріжок до усіх шкіл та дитячих садочків міста, облаштування шкільних територій. Звісно, що тут потрібно створювати окремі програми, окремі проекти, до реалізації яких потрібно залучити батьківські комітети, спонсорів, благодійні фонди. Звісно, міська влада також зробить свій вагомий внесок, таким чином ми зможемо СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ буквально протягом наступного року (до 1 вересня 2011р.) перетворити кожен шкільний двір на чудове місце для відпочинку наших дітей. Територія школи повинна належати школярам, а не пивним кіоскам, квітковим магазинам та продавцям цигарок. Зробимо це - дамо нашим дітям ще більше безпеки, ще більше впевненості.
Експерт Віра Рогова,
директор школи №29:
„З 1 січня 2009 р. у школах була введена самостійна бухгалтерія - це гарна ідея, яка унеможливлює корупцію при закупівлі на тендерах продуктів харчування для школярів. Хто краще, ніж батьківські комітети та адміністрація шкіл, знаються на потребах школярів? Тепер у школі працює три бухгалтери, кожний з яких відповідає за свій напрямок. Один - за харчування, другий - за заробітну плату (нараховується в програмі 1С), а третій обіймає функції головного бухгалтера. Проте лише великі сумські школи мають таку кількість спеціалістів. Невеликим школам, які мають лише одного бухгалтера, важко справлятися з бухгалтерією, тож управлінню освіти потрібно вводити в їх штатний розпис більшу кількість кадрів”.
