Комунальна реальність: житловий фонд скоріш мертвий, ніж живий
Громадська експертна комісія з питань ЖКГ
1. Анатолій Бондар, заступник міського голови.
2. Ярослав Куц, начальник управління ЖКГ.
3. Іван Бортник, заступник начальника управління ЖКГ.
4. Тетяна Журба, начальник відділу управління ЖКГ.
5. Євген Скоробогатський, керівник ТОВ «Сумиліфт».
Ми не маємо жодних шансів на те, щоб змінити ситуацію з обслуговуванням наших будинків на краще. Жодних. І ніхто самотужки не зможе змінити такий стан справ: ні президент, ні голова ОДА, ні міський голова, ні депутати. Бо якщо сенс майбутньої реформи ЖКГ, яку нам пропонують, лише в тому, щоб житло обслуговували приватні ЖЕКи замість комунальних - нічого не зміниться. Це підхід або дилетантів, які ніколи не стикалися з практикою, або спроба скупити задарма комунальну власність. У нас уже більше восьми років працюють приватні ЖЕКи - і що? Переважно вони просто знущаються з городян, надаючи послуги низької якості. Звісно, багато залежить від власника ЖЕКу, є добрі господарі, а є, вибачте, паскудні, але ж ми не можемо покладатися на випадок - пощастить нам з господарем ЖЕКу, сантехніками або двірниками чи ні. Потрібно, щоб на користь мешканців працювала система.
Сьогодні у трикутнику «замовник робіт» (міська влада) - «виконавець» (ЖЕК) - споживач послуг (мешканці) останні геть позбавлені будь-яких прав.
Більше того, мешканці взагалі не можуть впливати на хід виконання робіт та контролювати їхню якість. Лише один раз на рік робітники управління ЖКГ перевіряють ЖЕКи на предмет використання тарифу на обслуговування житла. Як же впливати на ЖЕКи? Як примусити їх працювати для людей? Міська влада, навіть якщо дуже захоче, не зможе проконтролювати якість виконання робіт у кожному сумському будинку та дворі - це неможливо, для цього потрібно тримати цілу армію чиновників.
Переконаний, краще ніж самі мешканці, ніхто не зможе примусити ЖЕКи виконувати свою роботу якісно.
Тому необхідно надати мешканцям будинків право впливати на ЖЕК. Органи самоорганізації населення (ОСН) якраз і мають це на меті. З лютого 2010 р. благодійний фонд «За чисте місто» працює з мешканцями багатоквартирних будинків щодо створення ОСН. Сьогодні вже діє 12, «на підході» ще кілька будинків. Мешканці будинків, які об'єдналися в ОСН, по-перше, більш відповідально ставляться до порядку у будинках та дворах - багато хто провів суботники і навіть разом із фондом встановили дитячі майданчики; по-друге, можуть впливати на свій ЖЕК. Зі свого боку міська влада у випадку скарг на роботу ЖЕКу продовжуватиме тиснути на нього і змушуватиме виконувати роботи ретельніше. Так СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ ми зможемо створити в наших будинках зовсім іншу комунальну реальність. Упевнений, що ЖЕКи, які будуть поставлені в умови суцільного громадського контролю, також змінять своє ставлення - кому захочеться втратити право на обслуговування території?
Наступний (і найголовніший!) крок до наведення ладу в наших будинках - створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Міністр з питань ЖКГ оголосив, що до 2015р. всі мешканці повинні об'єднатися в ОСББ. Наскільки це реально, покаже час, але очевидно, що там, де створені ОСББ, порядку значно більше. Чому? Тому що мешканці стають повноцінними господарями свого будинку. ОСББ приймає на баланс житловий фонд, прибудинкову територію - і сам господарює. Хоче - користується послугами ЖЕКу (але за тарифами, про які домовляється з ЖЕКом саме об'єднання), а хоче - наймає на цю роботу іншу організацію. Проте мешканці й самі можуть виконати те, що за великі гроші робили обслуговуючі організації.
Я вважаю, що це єдиний правильний шлях до наведення ладу - тільки СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ, тільки за ініціативи самих мешканців будинків, за підтримки громади.
Як міський голова хочу сказати чесно: можна чекати десятки років, коли у вашому дворі хтось наведе порядок. А можна витратити час і зробити це вже в наступному році. Порядок у наших оселях, у наших під'їздах, у наших будинках і наших дворах - справа кожної маленької будинкової громади. Міська влада зробить все, щоб допомогти, але ініціатива - за вами.
Адреси створених ОСН (будинкових комітетів):
вул. Шевченка, 32-34,
вул. Супруна, 5
вул. Курська, 103
вул. Гамалія, 36/1
вул. Газети «Правда», 9
вул. Газети «Правда», 21
вул. Супруна, 32
вул. Леваневського, 2
вул. Харківська, 5
вул. Першотравнева, 31
вул. Косівщинська, 79
вул. Петропавлівська, 117
вул. Котляревського, 2/8
Експерт Тетяна ЖУРБА,
начальник відділу управління ЖКГ:
Вода: сувора симфонія старих труб і колекторів
Вода - одна з найболючіших проблем, яка «спливла», вибачте на слові, останніми двома роками. Старі труби, старі колектори, спека та морози, величезні навантаження на систему водопостачання та водовідведення - цього достатньо, щоб спричинити аварії і залишити місто без води. Що можна зробити зараз і що можна зробити в найближчій перспективі?
Місто без води не залишиться - це ми можемо гарантувати.
Але якою ціною? Відкрию таємницю: усього чотири роки тому комунальне підприємство «Міськводоканал» було на межі банкрутства. Постійне підвищення ціни на електроенергію, хронічні неплатежі за спожиту воду нанівець зводили наші зусилля. Лише професійність співробітників підприємства і термінові антикризові заходи міськвиконкому врятували місто від великої біди. Але остаточно проблему не вирішено: «Міськводоканал» залишається збитковим підприємством, кращі спеціалісти йдуть працювати в інші місця, де вища заробітна плата, тож говорити про розвиток та нові технології якось навіть дивно.
Але вихід є. Точніше, є кілька шляхів, якими ми можемо піти:
1. Розробити план розвитку підприємства та інвестувати кошти з міського бюджету. Але треба розуміти, що мова йде про дуже великі кошти, які буде дуже важко та болісно «відривати» від міської скарбниці.
2. Оголосити всеукраїнський конкурс на право оренди господарства КП «Міськводоканал» та залучити потужного інвестора-орендаря.
3. Залучити пільгові кредити від держави або міжнародних фінансових структур.
Так чи так, але нам негайно потрібно вирішувати такі проблеми:
- закінчити капітальний ремонт центрального міського каналізаційного напірного колектора від центрального ринку з дюкерними переходами через річки Сумка та Псел уздовж вулиць Набережна річки Сумки, Троїцька, Д.Коротченка, пр. М.Лушпи, Прокоф'єва, Криничної;
- здійснити будівництво та облаштування свердловин на водозаборах міста (мінімум одна свердловина на рік);
- провести реконструкцію інших каналізаційних і водогінних мереж та очисних споруд КП «Міськводоканал».
Місто - не смітник, або чи є десь на Землі життя без сміття?
Саме під цим девізом ми перемогли на виборах-2006. Саме цим - сміттям на вулицях - нам дорікали три роки. Було складно. Було дуже складно. Певно, багато хто вже забув ті шалені пристрасті за полігоном - коли селяни, введені в оману брудними політиками, блокували полігон для складування твердих побутових відходів (ТПВ) у Верхній Сироватці. То була справжня «сміттєва» криза. Ми збирали міське віче на пл. Незалежності, ще б трохи - і сумчани б понесли сміття у Верхню Сироватку в руках. Важко навіть уявити, щоб тоді сталося. На щастя, здоровий глузд переміг, полуда спала з очей - і полігон був розблокований. А потім сталося маленьке диво - ми знайшли місце для нового полігону ТПВ, який облаштували за останніми технологіями. Тепер цю проблему знято на довгі роки, але насправді проблема, що стояла перед нами на повний зріст, лише пригнулася. Щоб убезпечити місто від «сміттєвих» криз у майбутньому, потрібно повністю перейти на сучасні технології, якими користується весь цивілізований світ - роздільний збір сміття, сортування, переробка, утилізація на полігоні лише тієї частини ТПВ, яка не підлягає переробці.
О, скільки вже було сказано про сміттєпереробний завод, скільки обіцянок, скільки брехні! Від реальних інвесторів та псевдоінвесторів. Але в Україні сміттєпереробні заводи не будуються і не працюють, навіть уже побудовані. Ніде. Чому? Вони економічно збиткові, якщо на території не впроваджено роздільний збір сміття. Тому помовчимо трохи. Бо розуміємо, що це робити необхідно, але також розуміємо, що без підтримки держави та громади у цьому питанні діла не буде. Роздільний збір сміття - це для багатьох сумчан, які інколи просто залишають сміття у власних під'їздах, питання світогляду, не менше. Тож працюватимемо у цьому напрямку і сподіватимемося, що з часом все стане на свої місця. «Життя без сміття» СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ - наш девіз має на меті саме це, а не те, що хтось буде смітити на берегах річок, а активісти «Нічного Дозору» кожного дня у свій вільний час після роботи прибиратимуть за цими «панами».
Разом з компаніями ТОВ «Грінко-Суми» та ТОВ «А-Муссон» ми плануємо впровадити роздільний збір сміття, будівництво потужної сортувальної лінії (до 2013 р.) та будівництво сміттєпереробного заводу (до 2018 р.). Це у тому разі, якщо ТОВ «Грінко-Суми» та ТОВ «А-Муссон» будуть і далі працювати в місті, а не підуть з нього, як пішли італійці.
Тепер щодо вивозу сміття та італійців. Коли я став мером, цим бізнесом (а це саме бізнес, щоб там не казали) займалася фірма, яку контролювали структури Володимира Щербаня. Ми довго намагалися знайти з цими «фірмачами» спільну мову, але марно - сміття вивозилося нерегулярно, майданчики лишалися неприбраними. Тоді ми провели конкурс, який виграла італійська фірма. Але більшість сміттєвозів та іншого обладнання не змогли потрапити до України під сміховинним приводом - їх затримала митниця! Звісно, не обійшлося без чиїхось довгих волохатих рук - і Суми опинилися перед загрозою знову перетворитися на смітник.
Однак усе обійшлося, ми виграли ту війну, новий конкурс виграли нові фірми, які повірили нам, попри все. Не можна сказати, що ми дуже задоволені їхньою роботою. Я б висловився так: вони працюють вдесятеро краще, ніж попередня фірма, але вдесятеро гірше, ніж потрібно сумчанам. Та, гадаю, ми виправимо виконавчу дисципліну, якщо, звісно, економіка буде економікою, а не політикою, а тариф буде тарифом. Головне, що ці підприємства готові вкладати кошти у розвиток технологій та вдосконалювати свою роботу. Сумам потрібно виходити на вищий, європейський рівень роботи з твердими побутовими відходами. Акцентую увагу на одному моменті - у Німеччині смітників майже немає, все сміття переробляється. То хіба ми гірші за німців? Потрібно лише трохи часу та багато зусиль. Наших СПІЛЬНИХ ЗУСИЛЬ.
Експерт Ярослав КУЦ,
начальник УЖКХ:
Теплопостачання: стабільно і прогнозовано
Теплозабезпечення - цим можемо дійсно пишатися. Коли на початку минулої зими більша частина України мерзла, Суми були в теплі. Коли у більшості міст України не було гарячої води, масово рвало труби - Суми почували себе спокійно. І все через те, що з орендатором Сумської ТЕЦ та теплових мереж ТОВ «Сумитеплоенерго» і стратегічним інвестором фірмою «Тех-Нова» у нас взаєморозуміння і спільне бачення розвитку теплового комплексу міста Суми. Ми пройшли непростий шлях взаємного непорозуміння, недовіри один до одного та судових суперечок, але зрештою таки знайшли точки дотику, які знаходяться в інтересах громади та стабільної роботи інвестора. СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ!
Суми мають середню ціну по тарифах теплопостачання по Україні - й високу якість обслуговування, у тому числі й регулярного ремонту теплових мереж. Це вже не кажучи про маленьку революцію в міській енергетиці - встановлення «Тех-Новою» нової турбіни на ТЕЦ, події найвищою мірою неординарної, бо навіть важко згадати, коли сумська теплова станція (й узагалі будь-яка теплова станція в Україні) останнього разу отримувала таке потужне якісне обладнання.
Повертаючись до тарифів, зауважу таке - на цей опалювальний сезон їх буде встановлювати вже не керівництво міста, а керівництво держави. Так захотів Кабінет Міністрів. Підозрюю, що у зв'язку з подорожчанням газу для населення вони зростуть відсотків на 25-30% мінімум, але, на жаль, міська влада на цей процес вже ніяк впливати не зможе. Ось таке зараз маємо місцеве самоврядування.
Тож наше завдання тепер просте. Якщо уряд узяв на себе тягар прийняття рішення щодо встановлення тарифів, ми повинні забезпечити стабільну роботу теплового комплексу міста, продовжити реконструкцію ТЕЦ та капітальний ремонт і заміну зношених теплових мереж.
Експерт Леонід ПЛЯЦУК,
директор ТОВ «Сумитеплоенерго»
1. Анатолій Бондар, заступник міського голови.
2. Ярослав Куц, начальник управління ЖКГ.
3. Іван Бортник, заступник начальника управління ЖКГ.
4. Тетяна Журба, начальник відділу управління ЖКГ.
5. Євген Скоробогатський, керівник ТОВ «Сумиліфт».
Ми не маємо жодних шансів на те, щоб змінити ситуацію з обслуговуванням наших будинків на краще. Жодних. І ніхто самотужки не зможе змінити такий стан справ: ні президент, ні голова ОДА, ні міський голова, ні депутати. Бо якщо сенс майбутньої реформи ЖКГ, яку нам пропонують, лише в тому, щоб житло обслуговували приватні ЖЕКи замість комунальних - нічого не зміниться. Це підхід або дилетантів, які ніколи не стикалися з практикою, або спроба скупити задарма комунальну власність. У нас уже більше восьми років працюють приватні ЖЕКи - і що? Переважно вони просто знущаються з городян, надаючи послуги низької якості. Звісно, багато залежить від власника ЖЕКу, є добрі господарі, а є, вибачте, паскудні, але ж ми не можемо покладатися на випадок - пощастить нам з господарем ЖЕКу, сантехніками або двірниками чи ні. Потрібно, щоб на користь мешканців працювала система.
Сьогодні у трикутнику «замовник робіт» (міська влада) - «виконавець» (ЖЕК) - споживач послуг (мешканці) останні геть позбавлені будь-яких прав.
Більше того, мешканці взагалі не можуть впливати на хід виконання робіт та контролювати їхню якість. Лише один раз на рік робітники управління ЖКГ перевіряють ЖЕКи на предмет використання тарифу на обслуговування житла. Як же впливати на ЖЕКи? Як примусити їх працювати для людей? Міська влада, навіть якщо дуже захоче, не зможе проконтролювати якість виконання робіт у кожному сумському будинку та дворі - це неможливо, для цього потрібно тримати цілу армію чиновників.
Переконаний, краще ніж самі мешканці, ніхто не зможе примусити ЖЕКи виконувати свою роботу якісно.
Тому необхідно надати мешканцям будинків право впливати на ЖЕК. Органи самоорганізації населення (ОСН) якраз і мають це на меті. З лютого 2010 р. благодійний фонд «За чисте місто» працює з мешканцями багатоквартирних будинків щодо створення ОСН. Сьогодні вже діє 12, «на підході» ще кілька будинків. Мешканці будинків, які об'єдналися в ОСН, по-перше, більш відповідально ставляться до порядку у будинках та дворах - багато хто провів суботники і навіть разом із фондом встановили дитячі майданчики; по-друге, можуть впливати на свій ЖЕК. Зі свого боку міська влада у випадку скарг на роботу ЖЕКу продовжуватиме тиснути на нього і змушуватиме виконувати роботи ретельніше. Так СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ ми зможемо створити в наших будинках зовсім іншу комунальну реальність. Упевнений, що ЖЕКи, які будуть поставлені в умови суцільного громадського контролю, також змінять своє ставлення - кому захочеться втратити право на обслуговування території?
Наступний (і найголовніший!) крок до наведення ладу в наших будинках - створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Міністр з питань ЖКГ оголосив, що до 2015р. всі мешканці повинні об'єднатися в ОСББ. Наскільки це реально, покаже час, але очевидно, що там, де створені ОСББ, порядку значно більше. Чому? Тому що мешканці стають повноцінними господарями свого будинку. ОСББ приймає на баланс житловий фонд, прибудинкову територію - і сам господарює. Хоче - користується послугами ЖЕКу (але за тарифами, про які домовляється з ЖЕКом саме об'єднання), а хоче - наймає на цю роботу іншу організацію. Проте мешканці й самі можуть виконати те, що за великі гроші робили обслуговуючі організації.
Я вважаю, що це єдиний правильний шлях до наведення ладу - тільки СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ, тільки за ініціативи самих мешканців будинків, за підтримки громади.
Як міський голова хочу сказати чесно: можна чекати десятки років, коли у вашому дворі хтось наведе порядок. А можна витратити час і зробити це вже в наступному році. Порядок у наших оселях, у наших під'їздах, у наших будинках і наших дворах - справа кожної маленької будинкової громади. Міська влада зробить все, щоб допомогти, але ініціатива - за вами.
Адреси створених ОСН (будинкових комітетів):
вул. Шевченка, 32-34,
вул. Супруна, 5
вул. Курська, 103
вул. Гамалія, 36/1
вул. Газети «Правда», 9
вул. Газети «Правда», 21
вул. Супруна, 32
вул. Леваневського, 2
вул. Харківська, 5
вул. Першотравнева, 31
вул. Косівщинська, 79
вул. Петропавлівська, 117
вул. Котляревського, 2/8
Експерт Тетяна ЖУРБА,
начальник відділу управління ЖКГ:
Актуальними зараз є повноваження, якими наділені ОСН щодо здійснення контролю за якістю житлово-комунальних послуг, що надаються громадянам, які проживають на території діяльності ОСН. Голова ОСН має право узгоджувати плани та графіки проведення будь-яких робіт на території діяльності ОСН, підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт - це дуже важливо. Зараз ми шукаємо правові шляхи, як підсилити ОСН у правах перед ЖЕКом.
Вода: сувора симфонія старих труб і колекторів
Вода - одна з найболючіших проблем, яка «спливла», вибачте на слові, останніми двома роками. Старі труби, старі колектори, спека та морози, величезні навантаження на систему водопостачання та водовідведення - цього достатньо, щоб спричинити аварії і залишити місто без води. Що можна зробити зараз і що можна зробити в найближчій перспективі?
Місто без води не залишиться - це ми можемо гарантувати.
Але якою ціною? Відкрию таємницю: усього чотири роки тому комунальне підприємство «Міськводоканал» було на межі банкрутства. Постійне підвищення ціни на електроенергію, хронічні неплатежі за спожиту воду нанівець зводили наші зусилля. Лише професійність співробітників підприємства і термінові антикризові заходи міськвиконкому врятували місто від великої біди. Але остаточно проблему не вирішено: «Міськводоканал» залишається збитковим підприємством, кращі спеціалісти йдуть працювати в інші місця, де вища заробітна плата, тож говорити про розвиток та нові технології якось навіть дивно.
Але вихід є. Точніше, є кілька шляхів, якими ми можемо піти:
1. Розробити план розвитку підприємства та інвестувати кошти з міського бюджету. Але треба розуміти, що мова йде про дуже великі кошти, які буде дуже важко та болісно «відривати» від міської скарбниці.
2. Оголосити всеукраїнський конкурс на право оренди господарства КП «Міськводоканал» та залучити потужного інвестора-орендаря.
3. Залучити пільгові кредити від держави або міжнародних фінансових структур.
Так чи так, але нам негайно потрібно вирішувати такі проблеми:
- закінчити капітальний ремонт центрального міського каналізаційного напірного колектора від центрального ринку з дюкерними переходами через річки Сумка та Псел уздовж вулиць Набережна річки Сумки, Троїцька, Д.Коротченка, пр. М.Лушпи, Прокоф'єва, Криничної;
- здійснити будівництво та облаштування свердловин на водозаборах міста (мінімум одна свердловина на рік);
- провести реконструкцію інших каналізаційних і водогінних мереж та очисних споруд КП «Міськводоканал».
Місто - не смітник, або чи є десь на Землі життя без сміття?
Саме під цим девізом ми перемогли на виборах-2006. Саме цим - сміттям на вулицях - нам дорікали три роки. Було складно. Було дуже складно. Певно, багато хто вже забув ті шалені пристрасті за полігоном - коли селяни, введені в оману брудними політиками, блокували полігон для складування твердих побутових відходів (ТПВ) у Верхній Сироватці. То була справжня «сміттєва» криза. Ми збирали міське віче на пл. Незалежності, ще б трохи - і сумчани б понесли сміття у Верхню Сироватку в руках. Важко навіть уявити, щоб тоді сталося. На щастя, здоровий глузд переміг, полуда спала з очей - і полігон був розблокований. А потім сталося маленьке диво - ми знайшли місце для нового полігону ТПВ, який облаштували за останніми технологіями. Тепер цю проблему знято на довгі роки, але насправді проблема, що стояла перед нами на повний зріст, лише пригнулася. Щоб убезпечити місто від «сміттєвих» криз у майбутньому, потрібно повністю перейти на сучасні технології, якими користується весь цивілізований світ - роздільний збір сміття, сортування, переробка, утилізація на полігоні лише тієї частини ТПВ, яка не підлягає переробці.
О, скільки вже було сказано про сміттєпереробний завод, скільки обіцянок, скільки брехні! Від реальних інвесторів та псевдоінвесторів. Але в Україні сміттєпереробні заводи не будуються і не працюють, навіть уже побудовані. Ніде. Чому? Вони економічно збиткові, якщо на території не впроваджено роздільний збір сміття. Тому помовчимо трохи. Бо розуміємо, що це робити необхідно, але також розуміємо, що без підтримки держави та громади у цьому питанні діла не буде. Роздільний збір сміття - це для багатьох сумчан, які інколи просто залишають сміття у власних під'їздах, питання світогляду, не менше. Тож працюватимемо у цьому напрямку і сподіватимемося, що з часом все стане на свої місця. «Життя без сміття» СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ - наш девіз має на меті саме це, а не те, що хтось буде смітити на берегах річок, а активісти «Нічного Дозору» кожного дня у свій вільний час після роботи прибиратимуть за цими «панами».
Разом з компаніями ТОВ «Грінко-Суми» та ТОВ «А-Муссон» ми плануємо впровадити роздільний збір сміття, будівництво потужної сортувальної лінії (до 2013 р.) та будівництво сміттєпереробного заводу (до 2018 р.). Це у тому разі, якщо ТОВ «Грінко-Суми» та ТОВ «А-Муссон» будуть і далі працювати в місті, а не підуть з нього, як пішли італійці.
Тепер щодо вивозу сміття та італійців. Коли я став мером, цим бізнесом (а це саме бізнес, щоб там не казали) займалася фірма, яку контролювали структури Володимира Щербаня. Ми довго намагалися знайти з цими «фірмачами» спільну мову, але марно - сміття вивозилося нерегулярно, майданчики лишалися неприбраними. Тоді ми провели конкурс, який виграла італійська фірма. Але більшість сміттєвозів та іншого обладнання не змогли потрапити до України під сміховинним приводом - їх затримала митниця! Звісно, не обійшлося без чиїхось довгих волохатих рук - і Суми опинилися перед загрозою знову перетворитися на смітник.
Однак усе обійшлося, ми виграли ту війну, новий конкурс виграли нові фірми, які повірили нам, попри все. Не можна сказати, що ми дуже задоволені їхньою роботою. Я б висловився так: вони працюють вдесятеро краще, ніж попередня фірма, але вдесятеро гірше, ніж потрібно сумчанам. Та, гадаю, ми виправимо виконавчу дисципліну, якщо, звісно, економіка буде економікою, а не політикою, а тариф буде тарифом. Головне, що ці підприємства готові вкладати кошти у розвиток технологій та вдосконалювати свою роботу. Сумам потрібно виходити на вищий, європейський рівень роботи з твердими побутовими відходами. Акцентую увагу на одному моменті - у Німеччині смітників майже немає, все сміття переробляється. То хіба ми гірші за німців? Потрібно лише трохи часу та багато зусиль. Наших СПІЛЬНИХ ЗУСИЛЬ.
Експерт Ярослав КУЦ,
начальник УЖКХ:
Головне завдання сміттєпереробного заводу - зменшення навантаження на полігон твердих побутових відходів. Враховуючи те, що сміттєпереробний завод повинен бути безпечним з погляду екології, у Сумах потрібно будувати сміттєсортувальну станцію з обов'язковим упровадженням роздільного збору сміття. Це має бути комплексна програма вилучення ресурсоцінних матеріалів із загальної кількості відходів. Те сміття, яке не може потрапити у подальшу переробку, на виході виглядатиме як спресовані куби. Це приведе до зменшення об'єму сміття, яке вивозиться на полігон, мінімум в три рази, і значно заощадить бюджетні кошти. Також це дасть можливість створити карту відходів, яка в подальшому знадобиться нашим нащадкам для використання вторинної сировини.
Теплопостачання: стабільно і прогнозовано
Теплозабезпечення - цим можемо дійсно пишатися. Коли на початку минулої зими більша частина України мерзла, Суми були в теплі. Коли у більшості міст України не було гарячої води, масово рвало труби - Суми почували себе спокійно. І все через те, що з орендатором Сумської ТЕЦ та теплових мереж ТОВ «Сумитеплоенерго» і стратегічним інвестором фірмою «Тех-Нова» у нас взаєморозуміння і спільне бачення розвитку теплового комплексу міста Суми. Ми пройшли непростий шлях взаємного непорозуміння, недовіри один до одного та судових суперечок, але зрештою таки знайшли точки дотику, які знаходяться в інтересах громади та стабільної роботи інвестора. СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ!
Суми мають середню ціну по тарифах теплопостачання по Україні - й високу якість обслуговування, у тому числі й регулярного ремонту теплових мереж. Це вже не кажучи про маленьку революцію в міській енергетиці - встановлення «Тех-Новою» нової турбіни на ТЕЦ, події найвищою мірою неординарної, бо навіть важко згадати, коли сумська теплова станція (й узагалі будь-яка теплова станція в Україні) останнього разу отримувала таке потужне якісне обладнання.
Повертаючись до тарифів, зауважу таке - на цей опалювальний сезон їх буде встановлювати вже не керівництво міста, а керівництво держави. Так захотів Кабінет Міністрів. Підозрюю, що у зв'язку з подорожчанням газу для населення вони зростуть відсотків на 25-30% мінімум, але, на жаль, міська влада на цей процес вже ніяк впливати не зможе. Ось таке зараз маємо місцеве самоврядування.
Тож наше завдання тепер просте. Якщо уряд узяв на себе тягар прийняття рішення щодо встановлення тарифів, ми повинні забезпечити стабільну роботу теплового комплексу міста, продовжити реконструкцію ТЕЦ та капітальний ремонт і заміну зношених теплових мереж.
Експерт Леонід ПЛЯЦУК, директор ТОВ «Сумитеплоенерго»
„У нас у планах цілий комплекс робіт. У місті є достатня кількість котелень, тож у цій частині ми бачимо використання альтернативних видів палива. Зараз проходимо передпроектні заходи щодо модернізації ТЕЦ. Наше завдання - стабілізувати тариф і як можна більше відвести його від усіх економічних проблем, які можуть викликати підвищення. Презентуємо проекти, як тільки проектний інститут закінчить роботи. Зробимо презентацію і будемо виносити на громадські слухання. Ми бачимо перспективу не тільки до 2015-го року, а й до 2026-го”
